Новорічні казки

Новорічні казки та різдвяні історії для дітей: «Лускунчик і Мишачий король» повністю, вільне місце за столом і ніч, коли Миколай запізнився.

8 казок

Різдвяні та новорічні казки читають лише кілька тижнів на рік, і це змінює те, як їх пишуть. У грудні дитина слухає ту саму казку сьомий раз і питає про дрібниці, яких у листопаді не помітила б, — тому в цих історіях більше подробиць, ніж в інших: скільки свічок, хто де сидить, чим пахне в хаті.

Тут є казки про Миколая, який запізнився, про ялинку на краю лісу, про першу зірку й про вільне місце за столом. Не всі закінчуються дарунком. Кілька закінчуються тим, що хтось комусь поступився, і саме вони найчастіше вертаються в розмові наступного дня.

Грудневі вечори короткі, а діти збудженіші, ніж звично, тож більшість цих казок написані так, щоб закінчуватися тишею, а не нагородою. Найкоротші читаються за п'ять хвилин, «Лускунчик» — за дванадцять. Якщо читати щодня, їх вистачить на тиждень із гаком, а далі діти й так просять улюблені ще раз.

Часті питання

З якого віку ці казки підходять?

З трьох років. Найменшим краще читати про звірів і ялинку, старшим — про стіл і вільне місце за ним.

Чи ці казки релігійні?

Вони говорять про свята так, як вони виглядають у хаті: стіл, ялинка, той, кого чекають. Одна розповідає про Різдвяну зорю. Науки віри тут немає.

Чим новорічні казки відрізняються від зимових?

Новорічні відбуваються в конкретні дні й розповідають про чекання. Зимові — про саму пору року: сніг, мороз і те, що роблять звірі, коли холодно.