Дівчинка з сірниками

7-9 хв читання
14 сторінок

Дівчинка з сірниками — казка Андерсена читати онлайн. Останній вечір року, і в неї цілий пучок сірників, яких ніхто не купує.

Був останній вечір року, і йшов сніг. Вулицями поспішали люди, у вікнах світилося, і з-за кожних дверей пахло чимось печеним. Усі кудись ішли, і всі йшли швидко, бо вдома чекали.

На перехресті в снігу лежали два великі черевики. Вони були не її — материні, завеликі. Вона загубила їх, перебігаючи дорогу перед возом: один відлетів убік, а другий підхопив якийсь хлопчисько й побіг із ним, сміючись.

Тепер вона йшла босоніж, і ноги в неї були червоні й сині. У фартусі вона несла пучок сірників, і ще один пучок тримала в руці. За цілий день вона не продала жодного, і ніхто не дав їй ані монети.

Вона спинилася під вікном, у якому світилося. За склом стояла прибрана ялинка, і на ній горіли свічки, і хтось усередині сміявся. Вона дивилася туди, поки в неї не заболіла шия.

Далі йти не було куди: додому без грошей не можна. Вона сіла в кутку між двома стінами, підібгала під себе ноги й натягла на них спідницю. Тепліше не стало.

Пальці в неї закоцюбли зовсім. Вона подумала, що один сірник нічого не змінить — а гріють же вони, коли горять. Вона витягла один, черкнула об стіну, і в долонях засвітилося тепле світло.

І в тому світлі вона побачила велику залізну грубку з блискучими мідними ніжками. Від неї йшов такий жар, що дівчинка простягла до нього ноги. Сірник догорів, і грубки не стало. У руці лишився обгорілий кінчик.

Вона черкнула другий. Стіна перед нею стала прозорою, і за нею був стіл, накритий білою скатертиною, а на ньому гуска з яблуками, і гуска раптом зійшла з тарілки й пішла до неї просто по підлозі. Сірник погас.

Третій сірник дав ялинку — більшу й вищу за ту, у вікні, з тисячею свічок на гілках. Дівчинка простягла руку, і сірник згас, а свічки полетіли вгору й стали зорями.

Одна зоря впала, лишивши за собою довгу вогняну смугу. «Хтось помирає», — подумала дівчинка. Так казала бабуся, єдина людина, яка була до неї добра, і якої вже давно не було.

Вона черкнула ще один сірник, і в тому світлі стояла бабуся — така сама, як була, тільки без жодної зморшки на обличчі. — Бабусю, — сказала дівчинка, — візьми мене з собою. Я знаю, що ти зникнеш, коли сірник догорить.

І вона черкнула одразу весь пучок, щоб бабуся лишилася. Сірники спалахнули так яскраво, що стало видно всю вулицю до кінця. Бабуся взяла її на руки, і вони піднялися високо, туди, де немає ні холоду, ні голоду, ні страху.

Уранці, у першу годину нового року, люди знайшли її в кутку між двома стінами. Вона сиділа з червоними щоками й усміхалася, а на колінах у неї лежав пучок згорілих сірників.

— Хотіла погрітися, — казали люди, проходячи. І ніхто не знав, що вона бачила й у якому світлі вона зустріла новий рік.

…решту читай у застосунку Marytale.

Marytale — застосунок ілюстрованих казок для читання дитині вголос: малюнок на кожній сторінці, без реклами, інтернет не потрібен. Закладка лишається там, де дитина заснула.

Спробувати

Наведи телефон, щоб завантажити Marytale

Дівчинка з сірниками

Ще казки для читання