Казки про котів

Казки про котів: кіт у чоботях, Пан Коцький і кіт із півником. Ті, що сплять на підвіконні, і ті, що владнують усе самі.

9 казок

Кіт у казках — постать окрема. Пес супроводжує, кінь працює, а кіт робить, що хоче, і діти відчувають це одразу. Тому казки про котів майже ніколи не закінчуються послухом: вони закінчуються тим, що кіт вертається, бо сам так вирішив.

Тут два різновиди котів. Перший — домашні: спять на підвіконні, ховаються в шафі, зникають на цілий день і приходять на вечерю. Другий — коти з давніх казок: Кіт у чоботях, Котик і Півник, Пан Коцький — хитруни, які виграють розумом, а не силою. Ці другі старші за оповідки наших прадідів і досі працюють.

На вечір кіт — добрий вибір, бо його історії тихі. Немає погонь, є спостереження: кіт дивиться у вікно, кіт іде по паркану, кіт сидить під дверима. Якщо в дитини є свій кіт, після казки варто запитати, що зробив би він — це найпростіша розмова про те, що в кожного свій характер.

Часті питання

З якого віку ці казки підходять?

Найкоротші читають уже трирічним. Давні казки про хитрих котів краще звучать після п'яти, коли дитина розуміє, що героя перехитрували.

Які з цих казок класичні?

Кіт у чоботях Шарля Перро, а також Котик і Півник та Пан Коцький із народних казок. Записані наново, простішою мовою, але з незмінною кінцівкою.

Чи підійде якась дитині, що боїться тварин?

Так — історії про домашніх котів спокійні й близькі до щоденного. Ніхто нікого не переслідує, а кіт зазвичай просто вертається додому.