Колобок

5-7 хв читання
12 сторінок

Колобок — українська народна казка читати онлайн. Дід попросив спекти, баба спекла, а колобок вирішив, що вікно — це початок дороги.

Жили собі дід та баба. Жили давно й небагато: хата, піч, город і одна стежка до криниці. Одного вечора дід сказав так, як кажуть, коли дуже хочеться, але просити ніяково: — Бабо, спекла б ти колобка. Баба подивилася на діда, потім на порожню скриню, потім знову на діда.

— А з чого ж я його спечу? — каже баба. — Борошна в нас нема. — А ти по засіку помети, — каже дід. — По скрині пошкреби. Там завжди щось лишається. Баба взяла віничок і пішла до засіку. Мела довго, шкребла старанно — і назбирала дві жмені борошна. Небагато. Але на одного колобка вистачить.

Баба замісила тісто на сметані, покачала його в долонях, аж воно стало кругле й тепле, і посадила в піч. У печі загуло. По хаті пішов той запах, від якого навіть кіт розплющує одне око. За годину баба дістала колобка — рум'яного, гарячого, круглого, як маленьке сонце. І поклала його на вікно студитися.

Колобок лежав на вікні й студився. Спершу було приємно. Потім стало нудно. Потім він подивився вниз, за вікно, і побачив, що там є стежка. А стежка кудись веде. І колобок подумав: «А що, як я подивлюся, куди?» Він хитнувся раз, хитнувся другий — і покотився з вікна на призьбу, з призьби на землю, а з землі на стежку.

Котиться колобок стежкою, а назустріч йому заєць. — Колобок, колобок, я тебе з'їм! — Не їж мене, зайчику, я тобі пісеньку заспіваю. І заспівав: Я Колобок, Колобок, по засіку метений, на сметані мішаний, у печі печений, на вікні студжений. Я від діда втік, я від баби втік, а від тебе, зайцю, і поготів утечу!

Заєць слухав, схиливши одне вухо, бо друге в нього ніколи не тримається рівно. Поки він слухав, колобок котився далі й далі — і вже був за поворотом. Заєць лишився сам на стежці. Він подумав, що пісенька була краща за обід, і пострибав у траву.

Котиться колобок далі, а назустріч йому вовк. — Колобок, колобок, я тебе з'їм! — Не їж мене, вовчику, я тобі пісеньку заспіваю. І заспівав те саме, тільки в кінці додав: — Я від діда втік, я від баби втік, я від зайця втік, а від тебе, вовче, і поготів утечу!

Вовк був голодний, але вовки — істоти терплячі: вони люблять дослухати до кінця. Він дослухав. А коли підвів очі, стежка була порожня, і тільки трава ще гойдалася там, де щойно щось прокотилося.

Котиться колобок ще далі, а з-за кущів виходить ведмідь. Великий, кошлатий, і йде так, ніби ліс належить йому, — а він, власне, і належить. — Колобок, колобок, я тебе з'їм! — Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньку заспіваю.

Ведмідь сів. Коли ведмідь сідає, під ним лягає трава на два кроки навкруги. Колобок заспівав, і в кінці додав: — Я від діда втік, я від баби втік, я від зайця втік, я від вовка втік, а від тебе, ведмедю, і поготів утечу! І покотився собі. Ведмідь навіть не образився: пісня була непогана.

Котиться колобок, уже й вечоріє, а назустріч йому лисиця. І лисиця не каже «я тебе з'їм». Лисиця каже: — Ой, який гарний колобок. І, кажуть, ще й співає? Колобок аж підстрибнув від радості й заспівав щосили. — Славно, — каже лисиця. — Тільки я старенька, недочуваю. Сядь мені на носик та проспівай ще раз, голосніше.

І тут колобок мав би пригадати, що всі попередні хотіли його з'їсти чесно, а ця — хвалить. Але пісня була така гарна, а похвала така приємна… Що було далі, ти вже, мабуть, здогадуєшся. І дід із бабою так і не дізналися, куди подівся їхній колобок. А вікно з того дня баба зачиняла.

…решту читай у застосунку Marytale.

Marytale — застосунок ілюстрованих казок для читання дитині вголос: малюнок на кожній сторінці, без реклами, інтернет не потрібен. Закладка лишається там, де дитина заснула.

Спробувати

Наведи телефон, щоб завантажити Marytale

Колобок

Ще казки для читання