Івасик-Телесик

9-11 хв читання
16 сторінок

Івасик-Телесик — українська народна казка читати онлайн. Дід витесав синка з деревинки, і той виріс, поки баба спала.

Жили собі дід та баба, і не було в них дітей. Уже й хата стояла добра, і город родив, а вечорами в хаті було так тихо, що чути було, як осідає попіл у печі. — Витеши мені хоч деревинку, — сказала якось баба. — Я її колисатиму. Дід подумав, що баба з горя каже дурниці. Але пішов у ліс.

Витесав дід із липової колодочки маленького хлопчика — з ручками, з ніжками, з носиком. Приніс додому й поклав у колиску. Баба вкрила його рушником і почала колисати. Колисала й співала, колисала й співала, поки не заснула сама.

А вранці з колиски хтось сказав: — Мамо, я їсти хочу. Баба сіла на лаві й довго дивилася. У колисці лежав живий хлопчик і кліпав очима. Назвали його Івасиком-Телесиком. І з того дня в хаті вже ніколи не було так тихо, як раніше.

Ріс Івасик швидко, як росте все, чого довго чекали. За тиждень ходив, за місяць говорив, а за рік попросив у діда човника й весельце. — Поїду рибу ловити, — сказав. — Ви ж любите рибу. Дід зробив йому золотий човник і срібне весельце.

Щоранку Івасик виїжджав на річку, а мати приносила йому їсти й кликала з берега: — Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережечка, дам тобі їсти й пити! І Івасик пізнавав материн голос за сто кроків, і човник сам повертав до берега.

А в очереті за річкою жила змія, і в неї була дочка Оленка. Слухала вона день, слухала другий — і вивчила ті слова напам'ять. Вийшла на берег і закричала товстим, як колода, голосом: — Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережечка!

Івасик підвів голову й засміявся. — Це не моєї матері голос, — сказав. — У моєї матері голос тонкий, як очеретинка, а в тебе — як у старого воза. І відплив на середину річки, де вода була глибока й спокійна.

Пішла Оленка до коваля. — Ковалю, перекуй мені голос на тонкий. Коваль подивився на неї й сказав те, що кажуть усі ковалі, коли їх просять про дивне: — Перекую. Але потім не жалійся.

Наступного ранку з берега залунав тоненький голос: — Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережечка, дам тобі їсти й пити! І Івасик, який цілий ранок ловив рибу і встиг зголодніти, повернув човник до берега, не подивившись угору.

Бо якби подивився, то побачив би, що на березі стоїть не мати, а хтось у материній хустці, і що з-під хустки видно очі, які ніколи не кліпають. Але він не подивився. Так буває: коли дуже хочеться, щоб це була мати, то воно й здається матір'ю.

Схопила Оленка Івасика, посадила в мішок і понесла в очерет, до своєї хати. — Сиди, — сказала. — Нікуди ти звідси не подінешся. І пішла по дрова, а Івасика лишила в хаті самого.

Івасик сидів і думав. Він був маленький і зроблений із липи, а липа — дерево м'яке, зате легке. І він подумав, що коли не можеш бути сильнішим, треба бути кмітливішим. Коли Оленка вернулася, він сказав: — Я не вмію сидіти на лопаті. Покажи, як треба.

Оленка була не дуже розумна — і, головне, дуже любила показувати. Вона сіла на лопату сама, щоб показати, як правильно. Івасик підважив лопату й засунув її в піч, а заслінку припер кочергою. І, поки в хаті гуло, вибіг за двері й побіг до річки.

Але біля річки вже не було ні човника, ні весельця. А ззаду вже щось бігло очеретом, і очерет ламався. Івасик виліз на високий явір і причаївся між гіллям. Вгорі над річкою летіли гуси-лебеді — верталися додому.

— Гуси-лебедята, візьміть мене на крилята, занесіть до батька, до матері! — гукнув Івасик. Перша зграя пролетіла й не почула. Друга почула, але не спинилася. А в третій зграї летіло одне відстале гусенятко, худеньке й повільне, з якого сміялися всі. Воно спустилося й сіло на гілку поруч.

— Сідай, — сказало гусенятко. — Тільки тримайся, я літаю не дуже добре. — Нічого, — сказав Івасик. — Я легкий. І вони полетіли — низько, над самою водою, повз очерет, повз вербу, повз млин, аж поки внизу не показалася знайома хата, а біля хати — двоє людей, які цілий день дивилися на річку.

…решту читай у застосунку Marytale.

Marytale — застосунок ілюстрованих казок для читання дитині вголос: малюнок на кожній сторінці, без реклами, інтернет не потрібен. Закладка лишається там, де дитина заснула.

Спробувати

Наведи телефон, щоб завантажити Marytale

Івасик-Телесик

Ще казки для читання