MarytaleКосмічна пригода Тіккі та Міко
- 9-11 хв читання
- 23 сторінок
У лісі, де кожен кущ має свою таємницю, а зірки світять так яскраво, що здається — до них можна дотягнутися лапкою, живуть двоє непосидючих малюків: лисеня Тіккі та вовчик Міко. Вони сперечаються про все на світі — аж раптом на нічному небі з’являється загадкове світло, що назавжди змінює їхню звичну рутину. Попереду — несподівана зустріч, міжгалактичне завдання та випробування, яке можна подолати лише об’єднавши зусилля. Ця тепла й захоплива історія вчить розуміти одне одного, знаходити спільну мову навіть у суперечці — і відкривати справжню дружбу там, де її найменше очікуєш.
У густому лісі, серед високих дерев, жили два малюки: руде лисеня Тіккі та сірий вовчик Міко. Вони мешкали на сусідніх галявинах, але замість того, щоб дружити, постійно сперечалися про все на світі.
— Ліс належить спритним та хитрим, — хвалився Тіккі, виляючи пухнастим хвостом. — Ми, лиси, найрозумніші створіння! — Ні, ліс належить сильним та відважним! — гарчав у відповідь Міко. — Ми, вовки, найсміливіші! І так день у день. Якщо Тіккі говорив, що найкраща ягода — малина, Міко обов'язково доводив, що чорниця. Коли вовчик казав, що найкраще грати у піжмурки, лисеня наполягало на доганялках.
Одного вечора, коли обидва малюки спостерігали за зорями, яскравий спалах освітив небо. — Це комета! — вигукнув Тіккі. — І вона впала десь поблизу Скелястої гори! — Ні, це метеорит! — заперечив Міко. — І він впав біля Срібного озера!
І знову суперечка. Кожен був упевнений у своїй правоті. — Я першим знайду цей космічний скарб! — заявив Тіккі і побіг до Скелястої гори. — Ні, я! — крикнув Міко і помчав до Срібного озера.
Але те, що впало з неба, виявилося ані метеоритом, ані кометою. На невеликій галявині приземлився дивний сріблястий об'єкт, схожий на яйце. Коли обидва малюки, захекані від бігу, зустрілися біля нього, "яйце" раптом розкрилося.
Всередині сидів крихітний зоряний мандрівник з кришталево-блакитною шкірою, що мерехтіла наче нічне небо. На його круглій голівці погойдувалися дві антенки з маленькими зірочками на кінцях, а великі круглі очі дивилися з цікавістю та добротою.
— Вітаю, лісові друзі! — промовив він мелодійним голосом, який звучав немов дзвіночок. — Мене звати Зуні, і я зоряний мандрівник із Сузір'я Мрій. Мій чарівний зореліт втратив свою космічну іскру, і тепер я не можу повернутися додому на планету Гармонія!
Тіккі і Міко забули про суперечку і з відкритими ротами дивилися на чарівну істоту, яка немов зійшла зі сторінок казкової книги про далекі галактики. — Ми допоможемо! — вигукнув Тіккі. — Так, авжеж! — підтримав Міко. — Чудово, — зрадів Зуні. — Але є проблема. Мені потрібні три кристали, щоб полагодити двигун. Вони розкидані по вашому лісі.
Зуні показав їм маленький екран: — Один кристал на вершині найвищого дерева, другий — на дні Срібного озера, а третій — у печері Скелястої гори. Тіккі і Міко переглянулися. — Я швидко видряпаюсь на дерево, — сказав Тіккі. — А я добре плаваю і знайду кристал в озері, — відповів Міко.
Але коли справа дійшла до печери, обидва завагалися. — Там темно і страшно, — прошепотів Тіккі. — Так, і кажуть, що там живе величезний борсук, — додав Міко.
— Ви маєте йти разом, — сказав Зуні. — На моїй планеті ми знаємо, що найбільші перешкоди можна подолати лише спільними зусиллями. Але малюки знову почали сперечатися... — Я краще знаю дорогу до печери! — Ні, я знаю коротший шлях! — Треба взяти палицю для захисту! — Ні, краще взяти смолоскип!
…решту читай у застосунку Marytale.
Marytale — застосунок ілюстрованих казок для читання дитині вголос: малюнок на кожній сторінці, без реклами, інтернет не потрібен. Закладка лишається там, де дитина заснула.
Наведи телефон, щоб завантажити Marytale
