Ріпка

4-5 хв читання
12 сторінок

Ріпка — українська народна казка для дітей читати онлайн. Дід посадив ріпку, а вирвати її змогли тільки тоді, коли прийшли всі.

Посадив дід ріпку. Посадив і сказав те, що кажуть усі, хто щось садить: — Рости, ріпко, велика-превелика. І пішов у хату пити чай, бо більше зробити нічого не міг.

А ріпка послухалася. Вона росла все літо: спершу як яблуко, потім як голова, потім як добре відро. Її бадилля затуляло сонце цілій грядці моркви, і морква через це виросла кисла й ображена.

Прийшов дід рвати ріпку. Узявся обома руками, уперся ногами, потягнув. Ріпка сиділа. Дід потягнув ще раз, аж шапка з'їхала на очі. Ріпка сиділа так, ніби вона тут не гостя, а господиня.

Покликав дід бабу. Баба за діда, дід за ріпку — тягнуть, потягнуть, витягти не можуть. Баба сказала: — Тягнемо не разом. Ти тягнеш, коли я вже відпустила. І це була найважливіша річ, яку того дня хтось сказав.

Покликала баба внучку. Внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку — тягнуть, потягнуть, витягти не можуть. Тільки земля навколо ріпки трохи трісла, як тріскає лід, коли по ньому вперше ступають.

Покликала внучка Жучку. Жучка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку — тягнуть, потягнуть, витягти не можуть. Жучка при цьому ще й гавкала, бо вважала, що гавкіт допомагає. Гавкіт не допомагав, але всім було веселіше.

Покликала Жучка кішку. Кішка йшла неохоче, бо кішки не люблять, коли їх кличуть до роботи. Але прийшла. Кішка за Жучку, Жучка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку — тягнуть, потягнуть, витягти не можуть.

Сіли всі на землю відпочити. Дід тримався за поперек. Баба дивилася на ріпку так, ніби з нею можна домовитися. Внучка рахувала, скільки їх: п'ятеро. — П'ятеро — і не можемо, — сказала внучка. — Значить, треба шестеро, — сказала баба.

А мишка сиділа поруч під лопухом і слухала. Мишка була така маленька, що її ніхто й не покликав. Вона сама вийшла й сказала тоненько: — А можна я? Жучка засміялася. Кішка відвернулася. А баба сказала: — Можна. Ставай за кішкою.

Мишка за кішку, кішка за Жучку, Жучка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку. — Разом! — сказала баба. — На «три». Раз, два, три! І вперше за весь день вони потягнули справді разом.

Ріпка ойкнула — так, як ойкає земля, коли з неї виходить щось велике, — і вискочила. Усі шестеро полетіли на траву й лежали, дивлячись у небо. Ріпка лежала поруч, велика й здивована. Першою підвелася мишка. Вона була найлегша, тож і впала найм'якше.

Того вечора варили ріпку в найбільшому казані, і все одно вона не вмістилася — довелося кликати сусідів. А дід, коли всі вже їли, сказав: — Виходить, справа не в тому, хто сильний. — А в чому? — спитала внучка. — У тому, щоб ніхто не лишився під лопухом, — сказала баба.

…решту читай у застосунку Marytale.

Marytale — застосунок ілюстрованих казок для читання дитині вголос: малюнок на кожній сторінці, без реклами, інтернет не потрібен. Закладка лишається там, де дитина заснула.

Спробувати

Наведи телефон, щоб завантажити Marytale

Ріпка

Ще казки для читання