Книга джунглів
- 10-12 хв читання
- 17 сторінок
Книга джунглів, переказана для читання вголос. Хлопчик, якого виростили вовки, навчили ведмідь і пантера, а переслідував тигр.

Була сьома година дуже спекотного вечора на пагорбах Сіоні, коли Батько Вовк прокинувся, почухався й позіхнув. Мати Вовчиця лежала зі своїми чотирма вовченятами, і місяць заглядав у печеру.

Схилом піднялося щось, кувікаючи: смагляве немовля, яке ледве вміло ходити, втислося між вовченят і засміялося. Мати Вовчиця сказала: «Це людське дитинча? Я ніколи такого не бачила. Принеси-но сюди.»

Місячне світло у вході згасло. Прийшов тигр Шер-Хан, кульгавий від давнього опіку, і сказав, що людське дитинча належить йому і він його хоче. Мати Вовчиця підвелася й сказала, що дитинча її, що воно житиме й бігатиме зі Зграєю, — і Шер-Хан, який не влазив у печеру, пішов, кажучи, що ще побачимо.

Тож дитину віднесли до Скелі Ради, де Зграя оглядає своїх малих. Закон каже, що за дитинча мусять сказати слово двоє, які не є йому батьком і матір'ю. Першим сказав Балу, бурий ведмідь, який навчає малих Закону. Потім сказала Багіра, чорна пантера, і ще й заплатила щойно вполюваним буйволом, і Зграя мовила: «Хай бігає з нами.»

Його назвали Мауглі, тобто Жабеня, бо шкіра в нього була така гладенька. Десять років він бігав із вовками, і Балу навчив його Заповідних Слів джунглів — тих, що з кожного птаха, звіра і змії роблять друга, — а Багіра навчила лазити й мовчати.

Лише одне Багіра повторювала йому знову й знову: «Шер-Хан тобі ворог, і одного дня Зграя обернеться проти тебе, бо Акела старіє, а молодий вовк вірить у те, що йому розкажуть.»

Одного дуже спекотного полудня Мауглі лежав поміж гілля, і прийшов Мавпячий Народ. Вони за ним підглядали, бо він будував курені з паличок, і хотіли, щоб він їх навчив. Схопили його попід руки й понесли верхівками дерев.

Мауглі, гойдаючись за півкілометра над землею, згадав Заповідне Слово птахів і гукнув ним до шуліки Чіля, просячи запам'ятати, куди його несуть, і сказати Балу. Чіль свиснув, що зробить.
…решту читай у застосунку Marytale.
Marytale — застосунок ілюстрованих казок для читання дитині вголос: малюнок на кожній сторінці, без реклами, інтернет не потрібен. Закладка лишається там, де дитина заснула.

Наведи телефон, щоб завантажити Marytale
Джерело тексту: Сюжет Редьярда Кіплінга (1894), у громадському надбанні. Текст написано наново для Marytale і скорочено для читання вголос — це не передрук чийогось перекладу.
Потрібні ознаки казки, її будова або різниця між казкою й байкою? Це у статтях





