Дикі лебеді

7-9 хв читання
16 сторінок

Дикі лебеді — казка Андерсена читати онлайн. Одинадцять братів стали лебедями, і зняти чари могла тільки мовчазна робота.

У короля було одинадцять синів і одна дочка, Еліза. Жили вони добре: у світлій замковій класі всі дванадцятеро писали на золотих табличках діамантовими грифелями, і кожен умів прочитати написане не тільки з книжки, а й напам'ять.

Потім король одружився вдруге. Нова королева стояла біля замкового вікна в темній сукні й дивилася на дітей у дворі, і вже на другий день замість пирога їм дали пісок у чашці, а замість книжок — нічого.

Одного ранку з замкового подвір'я знялися одинадцять білих лебедів, перелетіли через мур і зникли за лісом. Тільки Еліза лишилася, бо була найменша й того ранку спала в іншій кімнаті.

Коли їй виповнилося п'ятнадцять, її вигнали з замку. Вона вийшла крізь браму на порожню дорогу без плаща, і брама зачинилася за нею. Вона пішла шукати братів, бо більше в неї нікого не було.

Дорога вивела її до сірого моря. Еліза сіла на камінь і дивилася, як хвиля перекочує камінці — те саме, знову і знову. Море робило свою роботу й не спинялося, і від цього чомусь ставало легше.

На заході сонця на берег опустилися одинадцять білих лебедів. Щойно сонце сіло, пір'я з них спало, і перед нею стояли одинадцять братів — уперше за багато років.

Уночі вони сиділи на березі під зорями й розповідали. Удень вони лебеді й можуть бути тут лише поки сонце над обрієм; уночі — люди, але тільки на цьому боці моря. — Ми перенесемо тебе, — сказали вони. — Але вночі над морем лететь не можна, а вдень ти в нас на спині не втримаєшся.

Вони сплели сітку з лози й очерету. Еліза спала в печері біля моря, і місяць лежав на воді, а вранці брати підняли сітку разом із нею й полетіли — цілий день, з одним каменем посеред води на перепочинок.

На тому боці, у горах, Елізі наснилася жінка, яка сказала: чари зніме кропива. Не будь-яка — та, що росте на цвинтарі. З неї треба зсукати нитки й сплести одинадцять сорочок. І поки робота не скінчена, не можна сказати жодного слова: перше ж слово вб'є братів.

Еліза прокинулась і пішла по кропиву. Вона палила руки до пухирів, і з кожної жмені виходило небагато нитки. Вона плела мовчки, і брати приходили ввечері й дивилися, і жоден нічого не питав, бо розуміли.

У тому лісі полював король сусідньої країни. Він знайшов у печері дівчину, яка не сказала йому ні слова, і забрав її до себе, бо вона йому сподобалася. У замку їй дали кімнату, і вона знову плела, і мовчала.

При дворі почали говорити. Німа чужинка, яка ночами ходить на цвинтар по кропиву, — цього вистачило. Архієпископ сказав королю те, що вже казали всі, і король довго не хотів вірити, а потім повірив.

Її засудили. Вона взяла з собою в темницю недоплетені сорочки, бо лишалося зовсім небагато, і плела всю ніч. Одинадцять лебедів били крилами по ґратах, і вона не могла їм нічого сказати.

Уранці її повезли на страту, і вона плела просто на возі, тримаючи роботу на колінах. Люди обурювалися: навіть тут не кидає свого чаклунства.

І тоді з неба спустилися одинадцять лебедів і сіли навколо воза. Еліза кинула на них сорочки — одну за одною, — і замість лебедів ставали брати. Одинадцятому вона не встигла доплести один рукав, і в нього замість руки лишилося лебедине крило.

— Тепер я можу говорити, — сказала Еліза, і це було перше слово за багато років. — Я не винна. І вона розповіла все, від початку до кінця, і найдовше говорила про те, як важко мовчати, коли знаєш правду.

…решту читай у застосунку Marytale.

Marytale — застосунок ілюстрованих казок для читання дитині вголос: малюнок на кожній сторінці, без реклами, інтернет не потрібен. Закладка лишається там, де дитина заснула.

Спробувати

Наведи телефон, щоб завантажити Marytale

Дикі лебеді

Ще казки для читання