Тішся, дитино
- 2 хв читання
- 4 сторінки
- 6+
«Тішся, дитино, поки ще маленька» Лесі Українки — повний текст вірша про мрію, яку не треба підрізати, і живущу воду, що її приносить пташина.

Тішся, дитино, поки ще маленька, Ти ж бо живеш на весні, Ще твоя думка літає легенька, Ще твої мрії ясні. Мрія полине із думкою вкупці Геть у далекі світа, — Крил не втинай сизокрилій голубці, Хай вона вільно літа.

Чи пам'ятаєш ти казку-дивницю, Як то колись принесла Тую цілющу-живущу водицю Дрібна пташина мала. Їй не страшні були дикі простори, Бескиди й хвилі морські, Перелітала найвищії гори, — Мала крильцята прудкі.

Так твоя думка швиденько полине, Тілько їй волю даси, І принесе з чарівної країни Краплю живої роси. І як приступить журба невсипуща Та до серденька твого, — Тая росиця цілюща-живуща Буде живити його.

Хай же та мрія із думкою вкупці Лине в незнані світа, — Крил не втинай сизокрилій голубці, Хай вона вільно літа!
Джерело тексту: Леся Українка † 01.08.1913; у суспільному надбанні 70 років після смерті авторки. Текст за збіркою «На крилах пісень» (Львів, 1892); правопис приведено до сучасної норми, слів не змінено. uk.wikisource.org

Вишеньки1 хв читання · 2 сторінки
Давня весна1-2 хв читання · 3 сторінки
Літо краснеє минуло1-2 хв читання · 3 сторінки
Мамо, іде вже зима2 хв читання · 3 сторінки
На зеленому горбочку1 хв читання · 2 сторінки