Літо краснеє минуло

  • 1-2 хв читання
  • 3 сторінки
  • 4+

«Літо краснеє минуло» Лесі Українки — повний текст вірша. Діти нудяться в хаті й нарікають на зиму, а їм відповідають: ждіте, літо знов прилине.

Літо краснеє минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна…

Літо краснеє минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна… шкода волі! Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: «І нащо зима та люта?» — Все вони питають.

«Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати!

«Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати! У замкнуті дивись вікна, Ніде й погуляти! Сніг з морозом поморозив Всі на полі квіти… Десь зима та не скінчиться!» — Нарікають діти.

— Ждіте, ждіте, любі діти!

— Ждіте, ждіте, любі діти! Літо знов прилине, Прийде мила годинонька, Як зима та згине; І заквітне ваше поле І зазеленіє, — Знов його весна прекрасна Квіточками вкриє.

Поділитися:PinterestWhatsAppFacebookНадіслати другові

Джерело тексту: Леся Українка † 01.08.1913; у суспільному надбанні 70 років після смерті авторки. Текст за збіркою «На крилах пісень» (Львів, 1892); правопис приведено до сучасної норми, слів не змінено. uk.wikisource.org

За темою

За віком

Зимові розмальовки