MarytaleТаємниця чарівного печива
- 10-12 хв читання
- 29 сторінок
У глибині чарівного лісу живе лисичка Фіфі, яка пече печиво, що нібито здійснює бажання. Та чи справді магія схована у рецепті? Ця тепла казка розповідає про віру в себе, терпіння та вміння створювати диво власними лапками. Іноді найчарівніша сила — у серці того, хто не здається.
У глибині чарівного лісу жила лисичка Фіфі. Вона мала золотисту шубку, хитру мордочку і вмілі лапки.
Але найбільше Фіфі славилася тим, що пекла дивовижне печиво. То було не просте печиво: з’їси шматочок — і можеш загадати бажання, яке неодмінно здійсниться.
Якось маленький вовчик прийшов до Фіфі, сумно опустивши вуха. — Я хочу вити на місяць, як дорослі вовки, — зітхнув він. — Але як не пробую — виходить лише писк.
Фіфі простягла йому тепле печиво з запахом кориці: — Скуштуй, і повір у себе.
Вовчик відкусив шматочок, підняв мордочку догори і… нічого не вийшло. Він спробував ще раз — знову лише писк. Спробував утретє, напружився, аж лапки затремтіли, і нарешті…
— Ауууууу! — протягнув так голосно й гармонійно, аж місяць над лісом почав світити яскравіше.
Іншим разом завітав ведмедик. — Усі мої друзі знаходять мед, а я — ні, — бурмотів він. — Скільки не шукаю — жодного вулика не знаходжу.
Фіфі простягла йому тепле печиво з ароматом меду і сказала, як колись вовчику: — Скуштуй, і повір у себе. Ведмедик відкусив шматочок й наступного дня знову вирушив у ліс.
Він довго шукав, нюхав повітря, розгрібав лапами листя, піднімав голову до дерев. Спершу нічого не знаходив, але не здавався. Нарешті, коли сонце вже схилилося за верхівки сосен, ведмедик почув у повітрі солодкий аромат і легке гудіння бджіл.
Він озирнувся, побачив дуплястий стовбур, сунув лапу всередину і відчув, як вона занурилася у густий мед. — Я знайшов! — радісно заревів він, підстрибнув від захвату й почав облизувати лапу, аж очі загорілися від щастя.
Так печиво Фіфі допомагало кожному звірятку — від найменшої мишки до гордого оленя.
В цьому ж лісі жили два їжачки-близнюки — Шип і Шуп. Вони були вертляві, заздрісні й дуже нетерплячі. Їм було боляче спостерігати, як звірята зі щасливими очима поверталися від Фіфі, дякували їй за допомогу і вважали її особливою.
— Чому це всі бігають до Фіфі, а не до нас? — бурчав Шип. — Тому що ми самі нічого не вміємо, — огризався Шуп. — Давай просто вкрадемо її рецепт та почнемо пекти чарівне печиво самі!
І ось одного дня, коли Фіфі пішла в ліс по ягоди, їжачки прокралися до її хатинки. Вони перевернули всі полиці, поки не знайшли зошит у борошняних плямах — там і був рецепт. — Ура! Тепер ми станемо найщасливішими! — вигукнули вони майже одночасно.
…решту читай у застосунку Marytale.
Marytale — застосунок ілюстрованих казок для читання дитині вголос: малюнок на кожній сторінці, без реклами, інтернет не потрібен. Закладка лишається там, де дитина заснула.
Наведи телефон, щоб завантажити Marytale
