Бруно – лісовий провідник

  • 6-8 хв читання
  • 12 сторінок

Бруно – ведмідь із великим серцем. У лісі його знають усі, адже він завжди готовий прийти на допомогу тим, хто її потребує. І цього разу, почувши тихий схлип, він не міг пройти повз. Так Бруно зустрічає маленьку дівчинку на ім’я Люсі, яка заблукала в лісі. Разом вони вирушають у подорож, сповнену цікавих відкриттів, добрих історій і чарівних моментів. Дорога додому стає для Люсі справжньою пригодою, яка навчить її уважності, сміливості й довіри. Ця тепла історія про доброту, підтримку та справжню дружбу нагадує нам, що допомагати іншим – це найбільша радість.

Бруно був ведмедем, якого всі в лісі цінували за його добре серце.

Бруно був ведмедем, якого всі в лісі цінували за його добре серце. Він завжди допомагав тим, хто потребував підтримки, і не міг залишитися байдужим до чужих труднощів.

Одного осіннього дня, коли він неквапливо збирав ягоди, його вуха вловили ледь чутний схлип.

Одного осіннього дня, коли він неквапливо збирав ягоди, його вуха вловили ледь чутний схлип. Бруно насторожився. Хтось, здається, потрапив у біду… Він рушив на звук і невдовзі помітив маленьку дівчинку, яка стояла, затуливши обличчя руками. Її плечі злегка тремтіли, а сльози неквапливо стікали крізь пальці.

— Привіт, малятко, — лагідно промовив Бруно, підійшовши ближче.

— Привіт, малятко, — лагідно промовив Бруно, підійшовши ближче. — Що сталося? Дівчинка здригнулася від несподіванки, але, почувши доброзичливий голос, повільно опустила руки. Її великі заплакані очі зустрілися з ласкавим поглядом ведмедя.

— Я… я збирала квіти для мами, — схлипнула вона. — Відійшла далеко і… загубилася. — Ох, малятко… — співчутливо промовив…

— Я… я збирала квіти для мами, — схлипнула вона. — Відійшла далеко і… загубилася. — Ох, малятко… — співчутливо промовив Бруно. — Як же тебе звати? — Люсі… — ледь чутно відповіла дівчинка. Ведмідь обережно простягнув лапу: — Не бійся, Люсі. Разом ми знайдемо дорогу додому.

Бруно нахилився, і дівчинка обережно залізла йому на спину, міцно вчепившись у його пухнасте хутро.

Бруно нахилився, і дівчинка обережно залізла йому на спину, міцно вчепившись у його пухнасте хутро. — Тримайся міцно! — сказав ведмідь і рушив уперед.

Він повільно прокладав шлях крізь ліс, який знав, як власну лапу.

Він повільно прокладав шлях крізь ліс, який знав, як власну лапу. Спочатку Люсі трохи боялася, але з кожним кроком вона відчувала себе дедалі впевненіше. Вона прислухалася до дзвінкого цвірінькання пташок, вдихала свіже лісове повітря і слухала цікаві історії Бруно про його друзів — білочок, що ховають горішки у найнесподіваніших місцях, мудру сову, що знає всі таємниці лісу, і лисенят, які влаштовують веселі перегони на галявинах.

…решту читай у застосунку Marytale.

Marytale — застосунок ілюстрованих казок для читання дитині вголос: малюнок на кожній сторінці, без реклами, інтернет не потрібен. Закладка лишається там, де дитина заснула.

Спробувати

Наведи телефон, щоб завантажити Marytale

Ще казки для читання