Снігова королева

8-10 хв читання
16 сторінок

Снігова королева — казка Андерсена читати онлайн. Хлопцеві в око потрапила скалка, і він перестав бачити те, що любив.

У великому місті, де будинків так багато, що на сад місця не лишається, жили двоє дітей — Кай і Ґерда. Вони не були братом і сестрою, але любили одне одного, як брат і сестра. Їхні горища дивилися вікнами одне на одне, і на кожному підвіконні стояла скринька з трояндами, які виросли так, що зустрічалися над вуличкою.

А колись давно один злий майстер зробив дзеркало, у якому все добре зменшувалося майже до нічого, а все погане ставало більшим і виразнішим. Дзеркало впустили, і воно розбилося на мільйони крихітних скалок, і вітер розніс їх по всьому світу.

Того вечора Кай стояв біля вікна, коли раптом схопився за око. — Кольнуло, — сказав він. — Наче піщинка. Ґерда дивилася й нічого не бачила. Скалка була така мала, що її не могло побачити ніхто.

Наступного дня Кай подивився на троянди й сказав, що вони червиві й криві. Ґерда показала йому свою книжку з картинками, а він засміявся й сказав, що це малюнки для малих. Голос у нього був той самий, а слова чужі.

Узимку на засніженій площі хлопці прив'язували санчата до чужих возів, щоб їх тягло. Кай робив це найкраще. Одного вечора на площу заїхали великі білі сани, і він прив'язався до них.

Сани вийшли з міста й помчали так швидко, що сніг летів стіною. Кай хотів відв'язатися й не зміг. Сани спинилися тільки раз, і з них підвелася жінка — висока, у білому, і від неї не йшло ані тепла, ані холоду, тільки тиша.

Вона загорнула Кая у свій плащ, і йому одразу перестало бути холодно. Вона поцілувала його в чоло, і він забув Ґерду, і горище, і троянди — так, як забувають сон, прокинувшись. — Тепер більше не цілуватиму, — сказала вона. — Інакше зацілую до смерті.

Навесні Ґерда взула нові червоні черевички й пішла до річки на краю міста. — Візьми їх, — сказала вона воді, — тільки віддай мені Кая. Вона кинула черевички у воду, а хвиля винесла їх назад до ніг. Тоді Ґерда сіла в човен, і човен відв'язався сам.

Річка несла її повз сади й села, аж поки не прибила до берега біля хати, де жила стара жінка, що вміла трохи чаклувати. Стара напоїла Ґерду вишнями й розчесала їй волосся золотим гребінцем, і від кожного руху гребінця Ґерда трохи забувала, навіщо приїхала.

У саду в тієї жінки цвіли всі квіти, крім троянд: вона сховала їх під землю, щоб Ґерда не згадала. Але одного дня Ґерда побачила намальовану троянду на старому капелюсі — і згадала все одразу, і заплакала, і побігла з саду геть.

Далі був ворон, який знав про хлопця, що прийшов до палацу й одружився з принцесою. Ґерда пішла туди й уночі, зі свічкою, зазирнула в спальню — але хлопець на подушці був чужий. Принцеса, замість гніватися, дала їй теплий одяг, муфту й карету.

У лісі карету спинили розбійники. Маленька розбійниця, дівчинка з ножем за поясом, оглянула Ґерду й сказала, що така їй подобається і що вона лишає її собі. Уночі вона тримала Ґерду за руку й розповідала, а поруч у стійлі стояв північний олень, прив'язаний за ріг.

— Я знаю, де Снігова королева, — сказав олень. — Там моя батьківщина. Маленька розбійниця слухала до ранку, а вранці перерізала мотузку. — Їдь, — сказала вона Ґерді. — Тільки не думай, що я добра. Просто мені набридло.

Олень мчав на північ два дні. Вони спинилися біля намету, де жила лапландка, потім у фінки, і кожна казала одне: сили Ґерді додавати не треба, вона в неї вже є, і саме тому вона дійде. Олень довіз її до краю снігу й став: далі йому було не можна.

Ґерда йшла сама. Назустріч летіли снігові вихори, схожі на звірів, і вона казала вголос усе, що пам'ятала, і від її дихання в морозному повітрі ставали маленькі світлі постаті, які йшли попереду й розганяли сніг.

У порожній крижаній залі Кай складав із плоских крижин слово, якого не міг скласти. Він був синій від холоду й не впізнав її. Ґерда обняла його й заплакала, і сльози впали йому на груди й розтопили лід, а потім і скалку в оці. Кай подивився на неї й теж заплакав — і крижинки самі склалися в те слово, яке він шукав.

…решту читай у застосунку Marytale.

Marytale — застосунок ілюстрованих казок для читання дитині вголос: малюнок на кожній сторінці, без реклами, інтернет не потрібен. Закладка лишається там, де дитина заснула.

Спробувати

Наведи телефон, щоб завантажити Marytale

Снігова королева

Ще казки для читання