Українські скоромовки — народні й складні

12 скоромовок

Це ті, що не виходять ані з першого, ані з п'ятого разу. Складна скоромовка не має дивних слів — вона ставить два майже однакові звуки так близько, що рот не встигає перемкнутися.

Добре йдуть від семи років, коли дитина вже не засмучується через помилку, а сміється з того, як сама звучить. Під кожною написано, де саме пастка, — варто прочитати перед спробою, бо хто знає, де падає, падає рідше.

  1. Ішов Прокіп, кипів окріп; прийшов Прокіп — кипить окріп. Як при Прокопові кипів окріп, так і без Прокопа кипить окріп.

    Що ламає язик: Народна. «Прокіп» і «окріп» різняться двома літерами, і чотири рядки міняють їх місцями вісім разів. Сама приказка «як з Прокопом, так і без Прокопа» записана Номисом ще 1864 року.народна

  2. Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху; накинулись горобці — наклювались гороху.

    Що ламає язик: Народна. «Горобець», «гороху», «горобці» мають той самий початок і різні кінці, а «безверхий хлівець» ставить поруч «зв» і «хл». Четверик — це стара мірка зерна.народна

  3. Перепеличка невеличка під полукіпком підпадьомкала.

    Що ламає язик: Народна. «Пере-», «неве-», «полу-», «підпа-» — чотири склади, що звучать майже однаково. «Підпадьомкала» — це справжнє слово: так кажуть про голос перепілки.народна

  4. Босий хлопець сіно косить, босі ноги роса росить.

    Що ламає язик: Народна. Два рядки з однаковим ладом і майже однаковими словами: «косить» і «росить», «босий» і «босі». Має риму, тож тримається в пам'яті роками.народна

  5. Чотири чорненьких чумаченьків чорним чорнилом черкали чернетку.

    Що ламає язик: «Ч» вісім разів поспіль і жодного разу нічого іншого. Найщільніший збіг на сторінці — чумаки возили сіль, а чернетка досі чернетка.наша

  6. Триста тридцять три трави тремтіли на траві.

    Що ламає язик: «Тр» шість разів, а між ними число, яке ще треба вимовити правильно. Дві труднощі водночас.наша

  7. Крилатий кріль крізь кропиву крокував.

    Що ламає язик: «Кр» п'ять разів із п'ятьма різними голосними. «Крізь кропиву» — місце, де ламається майже кожен.наша

  8. Стриб-стриб-стриб — на стерні сто стебел.

    Що ламає язик: «Стр» і «ст» шість разів. Перший рядок задає ритм, а другий його ламає, і саме там усе сиплеться.наша

  9. Сім сорочок Сашко сушив, сушив Сашко сім сорочок.

    Що ламає язик: «С» і «ш» по черзі, а другий рядок — перший навпаки. Найкраща тут на різницю між «с» і «ш».наша

  10. Жук жовтий жовтень жде, а жовтень жука не жде.

    Що ламає язик: «Ж» шість разів, і «жовтий» із «жовтень» різняться двома літерами наприкінці. Другий рядок перевертає зміст.наша

  11. Дзиґа дзижчить, джміль дзвенить, а джерело дзюрчить.

    Що ламає язик: «Дз» і «дж» — два звуки, які в українській пишуться двома літерами, а вимовляються одним. Поруч вони майже нерозрізненні.наша

  12. Щука щипле щавель у щілині, а щиглик щебече на щаблині.

    Що ламає язик: «Щ» вісім разів із різними голосними. Довгий звук, тож ламає не швидкість, а витривалість: до другого рядка рот уже втомився.наша

Як вправлятися

Зі складними помагає тільки ділити. Кажемо самий перший шматок, доки не вийде чисто тричі, тоді додаємо другий, і так далі. Пробувати ціле речення з початку не вчить нічого: спотикаєшся завжди в тому самому місці й швидко набридає. Друге, що помагає, — перебільшувати ротом аж до смішного: на «а» відкривати широко, на «о» витягати губи. Виглядає по-дурному, і саме це розводить два звуки, які злипаються. А якщо котрась застрягла на тижні — відкладіть і поверніться за місяць: ці вчаться відпочинком, а не впертістю.

Ще скоромовки

Чотири скоромовки народні, анонімні, у громадському надбанні — приказка про Прокопа записана Номисом 1864 року. Вісім написала Marytale, і це свідомий вибір: більшість «народних» скоромовок у мережі насправді належать дитячим поетам XX століття й чинні за правами до 2049–2059 років. Біля кожної позначено, яка вона. Джерело народних: Номис, 1864.