MarytaleОвечка, яка не йшла за стадом
- 8-10 хв читання
- 18 сторінок
У зеленій долині, де всі звикли йти знайомою стежкою, одна овечка на ім’я Ліна обирає власний шлях. Ця казка — про допитливість, сміливість бути інакшим і довіру до внутрішнього голосу. Вона надихає маленьких читачів відкривати світ по-своєму й показує, що іноді саме ті, хто відходить від звичного, бачать найважливіше.
У зеленій долині, серед високих пагорбів і барвистих луків, жило велике стадо білих, пухнастих та слухняних овець.
Їхні дні минали однаково. Щоранку вони крокували звичною стежкою на пасовище, пили воду зі знайомого струмка і поверталися до хліва рівно тоді, коли лунав дзвін пастушого дзвіночка.
Усі — окрім Ліни. Вона була овечкою, яка завжди відхилялася від маршруту. Її не вабили протоптані стежки — Ліна досліджувала нові галявини, зупинялася посеред шляху, щоб понюхати незнайому квітку, або зачаровано спостерігала, як сонце танцює у краплинах роси.
Часто вона відставала, зникала з поля зору, але завжди поверталася — трохи розпатлана, трохи втомлена, зате з очима, що сяяли від відкриттів.
— Чому ти завжди плетешся сама? — бурчала стара вівця Марта, яка знала всі правила й завжди трималася порядку. — Бо мені цікаво бачити світ не лише з тієї стежки, якою всі ходять, — спокійно відповідала Ліна. Інші вівці перешіптувалися: — Дивна якась… Не така, як усі.
Та Ліна не зважала. Їй справді було важливо досліджувати, мріяти та робити нові відкриття. Вона не була впертою — просто відчувала: світ набагато більший, ніж одна стежка.
Одного дня над долиною зібралися важкі хмари. Небо раптово потемнішало, здійнявся сильний вітер. Старий пастуший пес Бруно занепокоївся — у нього було чуття на негоду.
— До хліва! — пролунав його гучний гавкіт. Вівці одразу рушили знайомим шляхом — згуртовано, як завжди. Але Ліна завмерла. Вона вдивлялася в обрій. Там, де пролягала звична стежка, небо здавалося темнішим, ніж зазвичай. Повітря ніби застигло, і щось усередині підказувало їй: туди йти небезпечно.
Замість того, щоб побігти за всіма, Ліна звернула вбік — туди, де росли сосни. Поміж дерев вона помітила виступ скелі, а під ним — невеличку печеру. Ліна зайшла всередину й одразу відчула: тут безпечно, сухо й тихо, хоч надворі вже гуркотів грім.
…решту читай у застосунку Marytale.
Marytale — застосунок ілюстрованих казок для читання дитині вголос: малюнок на кожній сторінці, без реклами, інтернет не потрібен. Закладка лишається там, де дитина заснула.
Наведи телефон, щоб завантажити Marytale
Ще казки для читання
Олень, який врятував Різдво6-7 хв читання · 9 сторінок
Пан Коцький5-7 хв читання · 12 сторінок
Папуга Коко і таємниця мовчазної палуби4-6 хв читання · 9 сторінок
Перший політ5-6 хв читання · 13 сторінок
Підземна залізниця крота Генрі7-9 хв читання · 15 сторінок
Підземна подорож крота Оскара7-9 хв читання · 14 сторінок